Комедійно-трагічна історія, як друг Радік гнався на мопеді за рашистською «бехою» Друга Радіка, ротного 7-й окремий батальйон АРЕЙ УДА, побратими називають «фартовим». Він сам вважає, що так на війні проявляється Бог. «За час повномасштабної війни я з побратимами виходив із різних ситуацій. Були і дуже складні, і кумедні», – розповідає Радік. Одна з таких сталася у Великій Олександрівці, що на Херсонщині.До слова, командувач УДА Дмитро Ярош тоді відзначив подвиг хлопців, але просив більше так не ризикувати. А діло було так. «Друга година дня. Ми заїхали у селище – близько восьми місяців там стояли, знали про каtssaпів усе: на яких вулицях та в яких будинках живуть. Біля їхнього дому, де вони перебували весь цей час, ми забрали мопед. Із сусіднього двору вийшов дід, каже: «Хлопці, я маю ще один». Аж раптом чуємо — щось дуже гучно гуде. Це була каtsapська БМП (бойова машина піхоти, – ред.). Під’їхали до неї з двох боків, а ці вже кричать: «Укропи, укропи лізуть! Тікаємо». І почали тікати, а ми за ними. На мопедах, з двох боків (сміється – ред.)! Гнали ми рашистів тоді добряче. Але втекли вони недалеко, наша зброя їх таки наздогнала, десь 20 осіб там і лягло, а у нас трофейні БМП», – пригадує ротний. Полонених, зазначає Радік, намагаються не брати. Якщо і беруть, то тільки задля того, щоб обміняти наших хлопців, які теж потрапляють у полон. Неодноразово Радік навіть рятував російським полоненим життя, хоча зізнається, що хочеться пристрелити їх на місці. «Оrkи самі визначають свою долю: не здався, не кинув із рук зброю – вбили, якщо здався – беремо в полон. Коли в них автомати в руках, стріляють у тебе, такі грізні. А як потрапляють у полон, то стають наче мокре замерзле кошеня, яке забрали з-під дощу. А ми все-таки люди, а не рашисти», – каже Радік. Боєць-доброволець переконаний, що Україна переможе у війні з росією. Це він доводить і своїм родичам-вірменам, які живуть по той бік кордону і на початку повномасштабної війни не раз кликали його до себе.«Росія на нас напала, на моє глибоке переконання, щоб відновити Радянський Союз. Після його розпаду колишні союзні країни так і залишилися під диктатурою РФ, яка живе і тримається за рахунок інших держав. Але це був і промах росіян – думати, що з українцями пройде такий варіант. Ми, українці, інші, тут диктатура не пройде. Ми народ, який увесь час щось будує, чогось добивається, розвивається. Технології Європи, і України в тому числі, рухаються вперед. Ми на два кроки попереду. Так, оrkіv багато, і грошей у них багато, але у них немає ніякого розвитку – вони намагаються щось купити, десь дістати, але й ми не пасемо задніх. Ми просуваємося вперед і нам своє робити», – наголошує друг Радік.