Друг Скіф в інтервʼю виданню Тиждень
«Під кінець літа над розмінуванням працювали сапери вручну. Повзали вночі, розміновували. Пробивали доріжки, стежки.
Проте вони не можуть прийти й розмінувати поле. А врешті, по них теж стріляють, а ті стежки дуже швидко стають помітні з повітря й перетворюються на об’єкти пристрасної уваги противника.
«День, два, три — і цю стежку вже знають не тільки свої, - каже друг Скіф, заступник командира роти 3-й окремий батальйон "Волинь" УДА в інтервʼю виданню Тиждень.
-Уже коли по ній іде людей 50, то 20 з них просто лягає, не доходячи до позицій. У цьому основна складність контрнаступу саме на цій ділянці: неможливо було йти широким фронтом».
Продовження