Радіозвʼязок і що чути

«Радіозв'язок – це не просто слухати, багато інформації треба аналізувати, і не тільки передові позиції. Антену вище підняв, кілька елементів додав і вже на 20-30 км глибше можна слухати,- розповідає про свою роботу на фронті Артем «Квітень», зв'язківець 7-й окремий батальйон АРЕЙ УДА і продовжує. Я і тил слухаю: що завозять, скільки фур, де вони проїжджали, де вони відстоюються – це все цілі для більш високоточного далекобійного озброєння. Прізвища поранених повністю дають, я це все записую і потім десь він в полоні буде і можна буде його ідентифікувати. Це більше для контррозвідки чи для СБУ інформація.

Позивні вони називають і ми чуємо хто саме наших полонених забирає. Потім коли ми їх беремо в полон по позивному вже знаємо – хто чим займався, хто що веде, хто що реально знає. Можна проводити дезінформацією у супротивника. Частоти всі є. Ми розуміємо їхні умовні сигнали, як вони передають – це все використовуємо нам на користь. Вони так не можуть, бо в нас в більшості шифрований зв'язок. А в них шифрованого зв’язку лише 10-15%.

Ми розуміємо їх стан, що там відбувається, де в них паніка або ще щось. Задача керівників розвідки брати це до уваги та у зв'язку з цим планувати щось. Заходити на позиції де ослаблені. Наприклад, десь окупанти побігли і там оборонні ніякої – то можна зараз вдарити як по маслу. Або навпаки де підсилились і чекають нашого підходу. Ну і побутові питання скільки людей з взводу в відпустки йде, теж прізвище передають. Багато інформації такої що аналітикам працювати й працювати».

За матеріалами ТРО Медіа